МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТУПЕНІ ЗНОСУ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ДЕТАЛЕЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМІВ НАВАНТАЖЕННЯ

Автор(и)

  • Олег Георгійович Чернета
  • Володимир Іванович Сухомлин
  • Роман Геннадійович Волощук

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(38)2018.129046

Ключові слова:

математичне моделювання, мікротвердість, мікроструктура

Анотація

В роботі розглянуті методи отримання зносостійких покриттів і проведено математичне моделювання ступені зносу поверхневого шару в залежності від режимів комбінованих навантажень. Отримані  графічні залежності  інтенсивності зносу поверхневого шару деталі в залежності від твердості, швидкості, режимів комбінованих навантажень і терміну трибологічних іспитів.

Проведений  аналіз трансформації структури зносостійких шарів з сталі 45 в залежності від технологічних методів і фізико-механічних властивостей робочих поверхнею, що наведені на фотографіях з мікроструктурами відповідних шарів робочих поверхнею. Також наведені графічні залежності мікротвердості відповідних зон робочих поверхонь.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-29

Номер

№ 1(38) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).