MODELING OF IN-MOLD PLACED MG-CONTAINING MODIFIER BRIQUETTES MELTING DURING PIG-IRON CASTING

Автор(и)

  • Владислав Володимирович Каверинський Інститут проблем матеріалознавства НАН України, Україна
  • Геннадій Анатольович Баглюк Інститут проблем матеріалознавства НАН України, Україна
  • Валентин Якович Куровський Інститут проблем матеріалознавства НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(40)2019.166089

Ключові слова:

in-mold modification, cast iron, pressed briquette, computer modeling, finite element method

Анотація

Computer simulation methods were used to analyze the effect of the shape of magnesium-containing modifier briquettes placed in the gating system on the time of their melting. Modeling of hydrodynamics of the flow of liquid metal and thermal conductivity was carried out by the finite element method. As the material of castings, pre-eutectic cast iron is adopted, which is poured into rectangular plates into a sand mold.

Посилання

Ржевская С. В. Материаловедение: учебник для вузов / С. В. Ржевская. – Москва: Логос, 2004. – 424 с.

Кнустад О. Проблемы, возникающие при производстве высокопрочных чугунов. Обзор существующих способов получения ВЧ и используемых модификаторов / О. Кнустад. // Литейщик России. – 2011. – №4. – С. 19–26.

Косников Г. А. Основы литейного производства / Г. А. Косников. – Санкт-Петербург: СПбГПУ, 2002. – 204 с.

Александров Н. Н. Высококачественные чугуны для отливок / Н. Н. Александров. – Москва: Машиностроение, 1982. – 222 с.

Пат. 2480530 РФ, МПК C22C35/00, С21С1/10. Лигатура для производства отливок из высокопрочного чугуна (варианты). / Агеев Ю. А., Шкуркин В. А.; заявитель и патентообладатель: открытое акционерное общество "Научно-исследовательский институт металлургии"; заявл. 10.13.2011, опубл. 27.04.2013.

Болдырев Д. А. Освоение новых модификаторов и технологий модифицирования для получения литых заготовок в чугунолитейном производстве ОАО «АВТОВАЗ» [Електронний ресурс] / Д. А. Болдырев // РАЛ-Инфо – Режим доступу до ресурсу: http://www.ruscastings.ru/work/168/2130/2968/8460.

Зенкин Р. Н. Модификаторы и технологии внепечной обработки высокопрочного чугуна / Р. Н. Зенкин, А. И. Вальтер. // Известия ТулГУ. Технические науки. – 2014. – №11. – С. 30–41.

Зенкин Р. Н. Механизм и разновидности модифицирования высокопрочного чугунка. Меха-низм и разновидности модифицирования высокопрочного чугуна / Р. Н. Зенкин. // Известия ТулГУ. Технические науки. – 2014. – №1. – С. 6–14.

Гималетдинов Р. Х. Обработка чугуна магнием с использованием брикетированных метал-лических порошков / Р. Х. Гималетдинов, В. Я. Куровский. // Вестник машиностроения. – 2000. – №3. – С. 41 – 42.

А. с. 692857 СССР, МКИ2 С 21 С 1/00. Графитизирующий модификатор для обработки серого и высокопрочного чугуна / Н. И. Кобелев, И. А. Дибров, А. В. Козлов, Т. З. Наджму-динов, Б. Л. Постыляков (СССР). – 2509865/22-02; заявл. 15.07.77; опубл. 25.10.79, Бюл. № 39.

Скороход В. В. Избранные труды. Теория физических свойств пористых и композиционных материалов и принципы управления их микроструктурой в технологических процессах. // В. В. Скороход, Киев, С. 287 – 305. Порошковая металлургия, 1995, № 1/2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-28

Номер

№ 1(40) (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).