МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ МОДИФІКАТОРА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВИЛИВКІВ ІЗ ВИСОКОМІЦНОГО ЧАВУНУ БЕЗ ВИБІЛЕННЯ І ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(40)2019.166149Ключові слова:
моделювання, модифікатор, високоміцний чавун, мікроструктура, вибілення, цементит, термічна обробкаАнотація
В роботі наведені результати досліджень впливу складу графітизуючого модифікатора для обробки високоміцного чавуну з використанням методів планування експерименту. Підвищити ефективність модифікування, механічних властивостей чавуну і забезпечити отримання чавуну з необхідною мікроструктуру без використання термічної обробки можна за рахунок введення до складу модифікатора активних елементів. За результатами досліджень можна зробити висновок, що найбільш ефективними та недорогими елементами для введення до складу модифікатора є кальцій і барій.Посилання
Еременко А. П. Графитизирующее модифицирование высокопрочного чугуна для тонкос-тенных отливок / А. П. Еременко, В. А. Брезицька. // Збірник наукових праць ДДТУ (техніч-ні науки). – 2017. – № 2. – С. 16–20.
Еременко А. П. Анализ состава промышленного ферросилиция марки ФС75 / А. П. Еременко, И. В. Губарев. // Збірник наукових праць ДДТУ (технічні науки). – 2001. – № 1. – С. 29–33.
Адлер Ю. П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий / Ю. П. Адлер. – М: Наука, 1965. – 221 с.
Худокормов. Роль примесей в процессе графитизации чугуна / Худокормов. – Минск: Наука и техника, 1968. – 156 с.
Винарский Н. М. Планирование эксперимента в промышленных исследованиях / Н. М. Ви-нарский, Л. И. Лурье. – К: Техника, 1975. – 236 с.
Радченко К.С. Оптимизация химического состава износостойких высоколегированных белых чугунов / К.С.Радченко, Г.Е. Федоров, М.М. Ямшинский // Металл и литье Украины. – 2011. № 1. – С. 20–23.
Пастухов Т.В. Влияние легирования на температуру превращения «перлит-аустенит» в ком-плексно-легированных белых чугунах / Т.В. Пастухов, В.Г. Ефременко, А.П. Чейлях // Наука та прогрес транспорту. Вiсник ДНУЗТ. 2015. № 1 (55). – С. 113–121.
Чигарев В.В. Изменение структуры и свойств литого металла легированием в отливках из чугуна и стали. / В.В. Чигарев, Д.А. Рассохин, А.В. Лоза // Вiсник ПДТУ: Збiрник наукових праць. – 2010. – Вип 21. С. 61–66.
Левченко Ю.Н. Исследование влияния различных вторичных модификаторов на структуру высокопрочных чугунов / Ю.Н.Левченко, Н.Я. Терещенко // Процессы литья – 1994. № 1. – С. 54–59.
Берчук Д.Н. Влияние внутриформенного графитизирующего модифицирования на структурообразование высокопрочного чугуна. / Д.Н. Берчук // Процессы литья – 2003. №3. – С. 39–42.
Суменкова В.В. Исследование термодинамики реакций взаимодействия активных элементов модификаторов с примесями чугуна. / В.В.Суменкова, Д.Н. Берчук, В.Б. Бубликов // Процессы литья – 2006. № 4. – С. 29–34.
Бубликов В.Б. Экспериментальное исследование физико-химческих процессов в «системе плавящийся ферросилиций-чугун» / В.Б. Бубликов, В.П. Латенко, Ю.Д. Бачинский, В.В. Су-менкова, Е.П. Нестерук // Процессы литья – 2011. № 5. – С. 9–18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
