МОДЕЛЮВАННЯ РОЗЧИННОСТІ ОКСИДІВ МЕТАЛІВ У МАТРИЦІ ДІОКСИДУ ЦИРКОНІЮ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(41)2019.185106Ключові слова:
математичне моделювання, діоксид цирконію, гетеровалентні заміщення, розчинність оксидів, стабілізовані матеріалиАнотація
У даній роботі проведено моделювання утворення асоціатів «катіон домішка−вакансія» та отримано напівемпіричне рівняння, яке задовільно описує експериментальні дані розчинності оксидів металів в матриці діоксиду цирконію. На підставі чисельних розрахунків показано, що найбільшу розчинність в матриці діоксиду цирконію мають оксиди тривалентних металів: оксиди ітрію, скандію, церію та рідкісноземельних елементів. На основі цих висновків, що співпадають з літературними даними, в якості стабілізаторів високотемпературних модифікацій діоксиду цирконію для отримання високоякісних стабілізованих матеріалів рекомендується використовувати оксиди ітрію і скандію, як найбільш перспективні в технології стабілізованого ZrO2Посилання
Ogdanskii N. F., Shapovalova L. V. & Semenova A. A. (1984). Struktura mekhanizm obrazovaniia oksida nikelia v potoke nizkotemperaturnoi plazmy [A structure and mechanism of formation of oxide of nickel a rein the stream of low temperature plasma]. Tezisy dokladov IV Vsesoiuznogo symposiuma po plazmokhimii Abstracts of Paper of IV of the All-union symposium on plasmochemistry. (Vol.2, p.11). Dnepropetrovsk [in Russian].
Rumer Yu. B. (1972).Termodinamika, statystycheskaia fizika i kinetika [Thermodynamics, statistical physics and kinetics]. Moskva: Nauka [in Russian].
Vereshchak V. G. & Nesterenko N. G. (2009). Protsessy stabilizatsii vysokotemperaturnykh kristallicheskikh modifikatsyi dioksida tsyrkonyia Soobshcheniie 1. Rastvorimost oksidov metallov v diokside tsyrkoniia. Vliianie entropiinoho faktora [Processes of stabilizing of high temperature crystalline modifications of dioxide of zirconium Report 1. Solubility of oxides of metals is in dioxide of zirconium. Influence of entropy factor]. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii – Issues of Chemistry and Chemical Technology, 3, 149–154 [in Russian].
Vereshchak V. G. & Nesterenko N. G. (2008). Zakonomernosti obrazovaniia tverdykh rastvorov v sisteme ZrO2-MexOy [Conformities to law of formation of solid solution are in the system ZrO2 - MexOy]. Materialy IV Ukrainskoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii “Suchasni problemy tekhnolohii neorhanichnykh rechovyn” – Proceedinhs of the IV Ukrainian scientific and technical conference "Modern problems of technology of inorganics"]. (pp. 21–22). Dniprodzerzhynsk: DDTU.[in Russian].
Poltorak O. M. & Kovba L. M. (1984). Fyzyko-khymycheskye osnovy neorhanycheskoi khimii [Physical and chemical bases of inorganic chemistry]. M.: Izdatelstvo MGU [in Russian].
Batuner L. M. & Pozyn M. E. (1971). Matematicheskiie metody v khimicheskoi tekhnyike [Mathematical methods in chemicaltechnique]. Leningrad: Khymyia [in Russian].
Kreger F. (1961). Khymiia nesovershennykh kristallov [Chemistry of Imperfect Crystals]. Moskva: Mir [in Russian].
Vereshchak V. G. & Nesterenko N. G. (2009). Protsessy stabilizatsii vysokotemperaturnykh kristallicheskikh modifikatsii dioksida tsyrkoniia. Soobshcheniie 2. Rastvorimost oksidov metallov v diokside tsyrkoniia. Vliianie upruhikh napriazhenii [Processes of stabilizing of high temperature crystalline modifications of dioxide of zirconium. Report 2. Solubility of oxides of metals is in dioxide of zirconium. Influence of resilient tensions]. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii – Issues of Chemistry and Chemical Technology, 4, 169–171 [in Russian].
Leonov A. I. (1995). O zakonomernostiakh obrazovanyia tverdykh rastvorov [About conformities to law of formation of solid solution]. Zhurnal neorhganicheskoi khimii – Journal of Inorganic Chemistry, 6, 389–394 [in Rassian].
Nikolenko N.V., Hrabchuk A.D. & Vereshchak V.H. (2003). Vplyv poverkhnevo-aktyvnykh rechovyn na dyspersnist hidroksydu tsyrkoniiu [Influence superficially of active substances is on dispersion ofгідроксиду of zirconium]. Fizyka i khimiia tverdoho tila – Physics and Chemistry of Solid State, 4, 1, 168–171 [in Ukrainian].
Bokyi H. B. (1971). Krystallokhimiia [Crystal chemistry]. Moskva: Nauka [in Russian].
Urusov V. S. (1977). Teoryia izomorfnoi smesimosti [Theory isomorphic mixture]. Moskva: Nauka [in Russain].
Urusov V. S. (1970). Granitsy izovalentnogo izomorfizma v zavisimosti ot razlichiia v kharaktere khimicheskoi sviazy komponentov [Borders of isovalent isomorphism depending on distinction incharacter of chemical connection of components]. Geokhymiia – Geochemistry, 1, 371–378 [in Russian].
Gusev A. I. (1991). Fizicheskaia khimiia nestekhiometricheskikh tugoplavkikh soiedinenii [Physical chemistry of unstoichiometrical refractoryconnections]. Moskva [in Russian].
Glanz G., Zuda A., Goran M. & Crivat D. (1978). Polimorfismul bioxidului de zirconiu si aspecte privind stabilizaua [Polymorphizm of zirconium dioxide and stability issues]. Studiu si ceretari de fizice – Study and physical research, 30, 2, 157–15 [in Romanian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).