МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМОУТВОРЕННЯ ПОВЕРХОНЬ РІЗАЛЬНИМ ІНСТРУМЕНТОМ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236234Ключові слова:
координати поверхонь деталей; інструмент; верстат з ЧПКАнотація
В статті розглянутий варіант побудови математичного апарату для отримання координат поверхонь деталей при їх переміщенні у просторі. Рішення таких задач доцільно при розрахунках траєкторій руху формоутворюючих інструментів при обробці на верстатах з ЧПК.
Посилання
Гжиров Р.И., Серебреницкий П.П. Программирование обработки на станках с ЧПУ: Справочник. Л.: Машиностроение. Ленинр. Отд-ние, 1990. 588 с.
Константинов М.Т. Расчет программ фрезерования на станках с ЧПУ. М.: Машиностроение, 1985. 165 с.
Молчанов Г.Н. Повышение эффективности обработки на станках с ЧПУ. М.: Машиностроение, 1979. 240 с.
Байков В.Д., Вашкевич С.Н. Решение траекторных задач в микропроцессорных системах ЧПУ/ Под ред. Б.Б.Смолова. Л.: Машиностроение, Ленингр. Отд-ние, 1986. 106 с.
Решетов Д.Н., Портман В.Т. Точность металлорежущих станков. М.: Машиностроение, 1986. 336 с.
Адаптивное управление станками / Под ред. Б.С.Балакшина: М.: Машиностроение, 1973. 688 с.
Коротков В.С., Завацкий В.Л. Контроль точности формообразования деталей на фрезерном станке с ЧПУ //Технология и организация производства. 1988. № 1. С. 23.
Лигун А.А., Шумейко А.А., Коротков В.С. и Завацкий В.Л. Об универсальной матрице для описания формообразования поверхностей в трехмерном пространстве. К., 1988. 10 с. Деп. В УкрНИИНТИ 29.03.88. № 754.
Gjirov R.I., & Serebrenitsky P.P. (1990). Programirovanie obrabotki na stankah s ChPU: Spravochnik [Programming of processing for NS-machines]. Leningrad: Mashinostroenie. Leningr. Otdelenie [the USSR].
Konstantinov M.T. (1985). Raschet program freserovania na stankah s ChPU [Calculation of milling programs on CNC machines]. Moskva: Mashinostroenie [the USSR].
Molchanjv G.N. (1979). Povishenie effectivnosti obrabotki na stankah s ChPU [Improving the efficiency of processing on CNC machines]. Moskva: Mashinostroenie [the USSR].
Baikov V.D. & Vashkevich S.N. (1986). Reshenie traektornyh sadash v microprocessornyh sistemah ChPU [Solving trajectory problems in microprocessor-based CNC systems]. Leningrad: Mashinostroenie. Leningr. Otdelenie [the USSR].
Reshetov D.N. & Portman V.T. (1986). Tochnost metallorezhushih stankov [Precision machine tools]. Moskva: Mashinostroenie [the USSR].
Balakshin B.S. (1973). Adaptivnoe upravlenie stankami [Adaptive machine control](ed. By D.S.Balakshin). Moskva: Mashinostroenie [the USSR].
Korotkov V.S. & Zavazki V.L. (1988). Kontrol toshnosti formoobrazovania detaly na frezernom stanke c ChPU [Control of the accuracy of forming parts on a CNC milling machine]. Technologia I organizacia proizvodstva – Technology and organization of production, 1, 23 [the USSR].
Ligu A.A., Shumeiko A.A., Korotkov V.S. & Zavazki V.L. (1988). Ob universalnoi matrize dlia opisania formoobrazovania poverhnosty v trehmernom orostranstve [About a universal matrix for describing the shaping of surfaces in three-dimensional space]. Kyiv: UkrNIINTI 754, 10 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).