ПРО ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246874Ключові слова:
визначення місцезнаходження об'єктів, використання супутникової навігації, GPS, бездротова мережа Wi-Fi, сотова вежа, Bluetooth-технології, візуальні методи визначення місцезнаходженняАнотація
Останнім часом значно збільшився інтерес до систем контролю персоналу, визначення місця розташування об'єкта, визначення місця розташування людини для розрахунку дистанції між людьми. На перший план виходять системи позиціонування в режимі реального часу. Актуальним питанням при проєктуванні системи є обрання технологічних підходів пошуку відстані до об’єкту та методів пошуку та усунення завад при визначенні місцезнаходження об’єктів. У роботі виконаний аналіз сучасних технологій та програмних засобів щодо визначення місцезнаходження об’єкта, що рухається. Пропонуються підходи щодо формування стратегії обрання принципів архітектури мережі при проєктуванні системи для подальшого розроблення технології усунення всіх можливих факторів, які впливають на визначення місця розташування з максимальною точністю. Проведено експерименти і надані результати порівняння використання різних підходів.
Посилання
Chalermchon S., Somchai K. Performance of Open Source Precise Point Positioning Software Using Single-frequency GPS Data : Geo-Image Technology Research Unit Department of Survey Engineering Chulalongkorn University, 2006. pp. 50.
Daniє F. S. Model-Based Localization and Tracking Using Bluetooth Low-Energy Beacons : Cemgil AT, 2017. pp. 17.
Shawe-Taylor J. An Introduction to Support Vector Machines and Other Kernel-based Learning Methods : Nello Cristianini, 2000. pp. 204.
Kirichek R. V., Kucheryavy A. E., Paramonov A. I., Prokop’ev A.V. Evolution of Research in the Field of Wireless Sensor Network : Telecom IT, 2014. pp. 29–41.
Kostyk I. N., Kucheryavy A. E., Prokop’ev A.V. Comparison of the Effectiveness of Positioning for Bluetooth Networks, Wi-Fi and ZigBee : Telecom IT, 2015. pp. 53–61.
Ye Tian, Bruce Denby, Iness Ahriz, Pierre Roussel, Gerard Dreyfus Robust indoor localization and tracking using GSM fingerprints : EURASIP Journal on Wireless Communications and Networking, 2015. pp. 12.
Chalermchon, S., & Somchai, K. (2006). Performance of Open Source Precise Point Positioning Software Using Single-frequency GPS Data. Bangkok: Geo-Image Technology Research Unit Department of Survey Engineering Chulalongkorn University.
Daniє, F. S. (2017). Model-Based Localization and Tracking Using Bluetooth Low-Energy Beacons. : Indonesia: Cemgil AT.
Shawe-Taylor, J. (2000). An Introduction to Support Vector Machines and Other Kernel-based Learning Methods. London: Nello Cristianini.
Kirichek, R. V., Kucheryavy, A. E., Paramonov, A. I. & Prokop’ev, A.V. (2014). Evolution of Research in the Field of Wireless Sensor Network. Спб.: Telecom IT.
Kostyk, I. N., Kucheryavy, A. E. & Prokop’ev A.V. (2015). Comparison of the Effectiveness of Positioning for Bluetooth Networks, Wi-Fi and ZigBee. Спб.: Telecom IT.
Ye, T., Denby, B., Ahriz, I., Pierre, R. & Dreyfus, G. (2015). Robust indoor localization and tracking using GSM fingerprints. Italy: EURASIP Journal on Wireless Communications and Networking.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).