КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗГИНУ МЕТАЛЕВИХ БАЛОК РІЗНИХ ПРОФІЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(49)2023.292550Ключові слова:
згин, балка, метод скінченних елементівАнотація
Металеві балки є одними з найпоширеніших структурних елементів в будівництві та інженерних конструкціях. Вони використовуються для підтримки та розподілу навантаження, що дозволяє створювати стійкі та ефективні споруди. Одним із ключових аспектів проектування металевих балок є їх згин.
Дослідження згину металевих балок різних профілів мають велике значення для інженерів та дизайнерів, оскільки вони допомагають зрозуміти поведінку матеріалів і визначити оптимальні розміри та форму конструкцій. Проведення таких досліджень включає в себе використання аналітичних методів, експериментальних досліджень та чисельних моделей.
Одним з результатів дослідження згину металевих балок є встановлення залежності між профілем балки, її розмірами, матеріалом та здатністю переносити навантаження. Ці дані можуть бути використані для розробки нормативних документів та стандартів, які регулюють проектування сталевих конструкцій. Застосування відповідних профілів для балок є ключовим аспектом в проектуванні. Вибір оптимального профілю залежить від багатьох факторів, таких як очікуване навантаження, довжина балки, припустимі деформації та вартість матеріалу. Дослідження дозволяють визначити профіль, який найкраще задовольняє усі ці вимоги.
Проведений порівняльний аналіз між аналітичним методом та комп’ютерним моделюванням показав, що найбільш близьке співпадіння до теоретичного значення спостерігається при моделюванні в Abaqus, тоді як в Ansys спостерігається значне зростання похибки з ускладненням виду профілю. Значне зростання похибки зумовлене в першу чергу недостатньою кількістю елементів сітки на яку ділить програма балку, згідно методу скінченних елементів. Тож для випралення значного відхилення від теоретичного значення при моделюванні в Ansys потрібно згущювати сітку. Однією з задач дослідження було проведення моделювання згину в різних програмах при рівних умовах, тобто однаковій кількості елементів сітки, а при таких умовах Abaqus має перевагу перед Ansys.
Посилання
Tsurpal, I.A. (2005). Mekhanika materialiv i konstruktsiy [Mechanics of materials and struc-tures]. Kyiv: Vischa osvita [in Ukranian]
Kravchuk, V.S, Dashenko, O.F., Kolomiets, L.V., Limarenko, O.M. (2014). Osnovy oporu materialiv [Basics of resistance of materials]. Odessa: Standart [in Ukranian]
Yahno, B.O. (2013). Rozrakhunok zvarnykh z’yednan’ z vykorystannyam prohramnoho kom-pleksu Abaqus [Calculation of welded joints using the Abaqus software complex]. Kyiv: KPI [in Ukranian]
Becker, A.A. (2006). Introduction to the ABAQUS finite element software. Nottingham: The University of Nottingham [in English]
Baraniuk, O.V. (2019). Matematychne modelyuvannya system ta protsesiv [Mathematical modeling of systems and processes]. Kyiv: KPI [in Ukranian]
Цурпал І.А. Механіка матеріалів і конструкцій: навч. посіб. Київ: Вища освіта, 2005. 357 с.
Кравчук В.С., О.Ф. Дащенко О.Ф., Коломієць Л.В., Лимаренко О.М. Основи опору матеріалів: навч. посіб. Одеса: Стандарт, 2014. 322 с.
Яхно Б.О. Розрахунок зварних з’єднань з використанням програмного комплексу Abaqus: методичні вказівки. Київ: НТУУ "КПІ", 2013. 64 с.
Becker A.A. Introduction to the ABAQUS finite element software. Nottingham: The University of Nottingham, 2006. 28 p.
Баранюк О.В. Математичне моделювання систем та процесів: Комп'ютерний практикум.
Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 115 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).