АНАЛІЗ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ОПОРУ ДЕФОРМУВАННЮ ДЛЯ УМОВ ВИСОКОШВИДКІСНИХ БЛОКІВ ДРОТОВИХ СТАНІВ

Автор(и)

  • Володимир Михайлович Самохвал
  • Максим Миколайович Штода
  • Костянтин Костянтинович Марченко

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(38)2018.129007

Ключові слова:

опір метала деформуванню, математична модель, ступінь деформації, швидкість деформації, високошвидкісний блок, дріт

Анотація

На основі аналізу відомих математичних моделей опору деформуванню пропонуються уточнені моделі Зюзіна та Андреюка. Для обох моделей рекомендовано визначати ступінь деформації через відносну зміну площі перерізу, а коефіцієнт, що враховує вплив швидкості деформації, розраховувати до значень цього параметру у 300 с-1. При перевищенні цього значення коефіцієнт приймають постійним, розрахованим для зазначеної величини швидкості деформації. Крім цього, для моделі Зюзіна запропонована, отримана з апроксимації експериментальних даних, залежність для коефіцієнту, що враховує вплив швидкості деформації. Уточнені моделі можуть бути використані для визначення опору деформуванню в умовах високошвидкісних блоків.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-29

Номер

№ 1(38) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).