THE FORMATION OF ALUMINOTITANIZED COATINGS ON COPPER ALLOYS UNDER SELF-PROPAGATING HIGH-TEMPERATURE SYNTHESIS

Автор(и)

  • Дмитро Борисович Середа
  • Ірина Василівна Кругляк
  • Дмитро Олегович Кругляк

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(38)2018.129035

Ключові слова:

self-propagating high-temperature synthesis, protective coating, copper alloys, corrosion resistance

Анотація

The paper presents the results of obtaining doped aluminum-titanated coatings using the self-spreading high-temperature synthesis (SHS) technology on copper alloys. The proposed method of hardening contributes to a significant increase in the corrosion resistance of copper alloys in a 3% solution of sodium chloride increases by 1.5 ... 1.8 times, as well as an increase in the scale resistance of brass and bronze in 8—12 times compared with non-titanium. Differences in the quality of the surface, structure, phase, composition, microhardness and the content of alloying elements in the diffusion layers on copper alloys are determined by the temperature of the process, the aging time and the composition of the SHS mixture.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-29

Номер

№ 1(38) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).