МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ЭЛЕКТРОННОГО БІОМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ НАДІЙНІСТЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЮДИНО-МАШИННОЇ СИСТЕМИ

Автор(и)

  • Сергій Кармінович Мещанінов

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(38)2018.129052

Ключові слова:

людський чинник, біометричний контроль, складна технічна система, виробничий об'єкт

Анотація

Приведені дані аналітичних досліджень електронної системи в комплексі біометричного контролю надійності функціонування складної технічної системи на прикладі очисного вибою сучасної вугільної шахти. Розглянута поведінка системи "Людина-машина-середовище" на основі вивчення психофізіологічних особливостей поведінки людини в екстремальних умовах сучасного виробництва. Зроблений висновок про ті, що для підвищення рівня промислової безпеки при експлуатації важливих і потенційно небезпечних виробничих об'єктів повинний існувати певний мінімум біометричних параметрів, контрольованих безперервно (у on-line
режимі).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-29

Номер

№ 1(38) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).