АЛГОРИТМ ПОШУКУ ЕКСТРЕМУМІВ ФУНКЦІЇ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(40)2019.166070Ключові слова:
генетичні алгоритми, оператори схрещування, кросоверАнотація
Генетичні алгоритми досить широко сьогодні використовуються при розв’язанні великого кола задач оптимізації. При застосуванні генетичних алгоритмів процедура рекомбінації елементів області пошуку наближеного розв’язку виконується так званими операторами схрещування (кросоверу) та мутації. В цій роботі запропоновано алгоритм пошуку глобального екстремуму функції однієї змінної, де операторами кросоверу є стохастичні матриці другого порядку.Посилання
Генетичні алгоритми [Електронний ресурс] // Вікіпедія — вільна енциклопедія – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Генетичний_алгоритм.
Електронний каталог дисертацій України – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ре-сурсу: http://www.disslib.org/catalogue.html
Гантмахер Ф. Р. Теория матриц / Ф. Р. Гантмахер. – Москва: Наука, 1967. – 567 с.
Кононюк А. Е. Дискретно-непрерывная математика в 12-и кн./ Кононюк А. Е./ Алгоритмы – Киев: «Освіта України», 2017. –. Кн. 10,Ч.3 – 444 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).